Вопрос-Ответ

Моя бабця знає Юрія Винничука з дитинства,вона з ним цілодобово гуляла,ходила до нього на День народження.В неї ще досі є подарована ним ваза.І вже тоді він був трохи дивний,не кажу звихнений-це жорстоко.Але з ним і справді все не дуже окей!Тому це відображається і на творчості!Прочитати принаймі "Весняні ігри в осінніх садах"-це ж жах,скільки всього збоченого,захланного.Ну що я можу сказати,звичайний постмодерніст-всі вони трохи дивні.

ніяк

позитивно. особливо сподабався роман «Весняні ігри в осінніх садах».
улюблена цитата з цього роману:
Жінок по-справжньому починаєш розуміти тільки тоді, коли вони тебе залишають.