Если она не хочет, что будете делать? Замужние женщины, а вы оставили свою, или же взяли фамилию мужа?
Это не обо мне, я бы с радостью поменяла, не очень у меня красивая фамилия, хотя и известная.
один мій знайомий втік від дівчини, коли вони розписувалися, бо вона не захотіла брати його прізвища)))
але вони таки розписались...свідок знайшов хлопця і притягнув назад, а наречена погодилась змінити своє прізвище :)
Не менять фамилию на мужнину - считаю надо только в двух случаях - если у мужа фамилия позорная. И если женщина до брака свою фамилию сделала известной, ее знают под ней. Адвокат там известный, или писательница. Со мной такого не было - и я сменила. Не жалею.
Вообще-то смена фамилии - показатель принадлежности к Роду. Страшного нет ничего, если не хочет, но осадок остается. Хотя, если дети есть, после развода все равно придется сменить.
Ясвоє прізвище змінила, вважала чоловікове милозвучнішим, та й хотілось йому приємне зробити. Тепер не те, щоб дуже шкодувала, але не зробила б так. А от у сина цікава ситуація: його дружина носить прізвище свого колишнього чоловіка.Міняти не хоче, бо в її сина таке ж прізвище. Тому кожен лишився з власним прізвищем. А майбутню дочку запишуть на прізвище тата - для рівноваги:)
Мой муж спокойно это воспринял, у него и мама не меняла, осталась на своей.. Но дети - только на фамилии мужа, хотя она и сложная для нашего уха, все все время переспрашивают..
Чіпляються за проблему прізвища лише закомплексовані чоловіки. Це формальність, яка нічого особливого не означає - сім'я від цього міцніша не робиться;)
Я в останній момент вирішила взяти прізвище чоловіка, бо воно мені по-перше: подобалося, а по-друге: в період між поданням заяви та шлюбом в мене відбулися певні гормональні зміни;)))
Хотелось бы ( больше для сомоудовлетворения ) но если она незахочет но заставлять не буду. Но за то что бы у ребенка была моя фамилия "глотку перегризу", особенно если ето будет мальчик. Каждый мужчина мечтает о продолжении рода...